Оригінально опубліковано в Medium Привіт! Мене звати Аnna Mae Lamentillo , і я горда тим, що походжу з Філіппін, нації, багатої на культурне різноманіття та природні чудеса, і я відвідала всі 81 провінцію цієї країни. Як представниця етнолінгвістичної групи Карая-а, однієї з 182 корінних груп нашої країни, я маю глибоке почуття вдячності до нашої спадщини та традицій. Моя подорож була сформована досвідом як вдома, так і за кордоном, адже я навчалася в Сполучених Штатах та Великій Британії, занурюючись у різні культури та погляди. Протягом років я виконувала різні ролі — державного службовця, журналіста та працівника розвитку. Мій досвід роботи з організаціями, такими як ПРООН та ФАО, відкрив мені жорстоку реальність природних катастроф, таких як руйнівний тайфун Хайян, який забрав життя 6300 осіб. Під час мого перебування в Таклобані та навколишніх районах я стала свідком як стійкості, так і трагедії. Однією з таких історій був випадок молодого чоловіка, студента четвертого курсу, який за три місяці до випуску готувався до екзаменів разом зі своєю дівчиною. Це мала бути їхня остання різдвяна святкування, коли вони залежали від своїх кишенькових грошей. Вони не знали, що таке цунамі, і продовжили робити те, що планували — вчитися. Вони мріяли подорожувати разом після закінчення університету. Це мала бути їхня перша поїздка. До цього часу у них не було зайвих грошей. Але вони думали, що через три місяці все буде гаразд. Вони повинні були почекати ще кілька місяців. Врешті-решт, вони вже чотири роки чекали. Але він не очікував, що шторм [Тайфун Хайян] буде таким сильним, що йому доведеться вибирати між порятунком своєї дівчини та її однорічної племінниці. Місяцями він дивився в море, саме в те місце, де знайшов свою дівчину з уламком оцинкованого металу, який використовувався для покрівлі, прошитим через її живіт. Ці переживання підкреслили важливість освіти, підготовки та стійкості громади перед екологічними викликами. Натхненна цими зустрічами, я ініціювала стратегію, що складається з трьох основних напрямків для боротьби зі змінами клімату та захисту навколишнього середовища. За допомогою інноваційних платформ, таких як NightOwlGPT , GreenMatch і Carbon Compass, ми надаємо можливість людям і громадам вживати проактивні кроки на шляху до сталого розвитку та стійкості. NightOwlGPT використовує потужність штучного інтелекту для подолання мовних бар'єрів і дозволяє людям ставити питання на своїх місцевих діалектах, сприяючи інклюзивності та доступу до інформації. Незалежно від того, чи використовують вони голосовий ввід, чи набирають текст, користувачі отримують миттєвий переклад, що сприяє спілкуванню між різними мовами. Наша модель вже ефективно спілкується на тагальській, себуанській та ілоканській мовах, але ми сподіваємося розширити охоплення на всі 170 мов, якими розмовляють у країні. GreenMatch — це інноваційна мобільна платформа, створена для того, щоб заповнити розрив між окремими особами та бізнесами, які хочуть зменшити свій вуглецевий слід, і місцевими екологічними проектами, які є важливими для здоров’я нашої планети. Вона дозволяє корінним і місцевим групам подавати проекти на місцевому рівні і отримувати підтримку для компенсації вуглецевих викидів, що забезпечує підтримку тим, хто найбільше постраждав від змін клімату. Водночас Carbon Compass надає інструменти для навігації містами, зменшуючи вуглецевий слід, пропагуючи еко-дружні практики та сталий спосіб життя. На завершення, я запрошую кожного з вас об'єднати зусилля в нашій спільній подорожі до більш зеленого і сталого майбутнього. Давайте разом працювати над захистом нашої планети, підтримкою наших громад і створенням світу, де кожен голос почутий, а кожне життя важливе. Дякую за вашу увагу та за ваші зусилля на шляху до позитивних змін. Разом ми можемо змінити світ.

Оригінально опубліковано в Manila Bulletin Наша архіпелагова нація багата на культуру, яка така ж різноманітна, як і наші острови. Вона є домом для багатьох корінних спільнот, які також мають свою мову. Філіппіни, згідно з даними Ethnologue, мають 175 живих корінних мов, які класифікуються на основі їхньої життєздатності. Серед 175 мов, які все ще існують, 20 є «інституційними», тобто використовуються та підтримуються інституціями поза домом і спільнотою; 100 мов вважаються «стабільними», які не підтримуються формальними інституціями, але все ще є нормою в домі та спільноті, які діти продовжують вивчати та використовувати; тоді як 55 мов вважаються «під загрозою», тобто більше не є нормою, яку діти вивчають і використовують. Існує дві мови, які вже є «вимерлими». Це означає, що вони більше не використовуються, і ніхто не відчуває етнічної ідентичності, пов'язаної з цими мовами. Мені цікаво, що сталося з культурою та традиційними знаннями, які пов’язані з цими мовами. Ми можемо лише сподіватися, що вони були задокументовані достатньо, щоб стати частиною наших історичних та культурних книг. Якщо ми не зможемо зберегти та підтримати 55 мов, що перебувають під загрозою зникнення в нашій країні, це не забариться, і вони також стануть вимерлими. Існують міжнародні угоди, пов'язані з правами корінних мов, які Філіппіни прийняли протягом десятиліть. Вони можуть підтримати програми, які нададуть нову життєздатність мовам, що вже під загрозою. Однією з таких угод є Конвенція проти дискримінації в освіті (CDE), яку країна прийняла в 1964 році. CDE є першим юридично обов'язковим міжнародним документом, який визнає освіту як право людини. Вона має положення, яке визнає права національних меншин, таких як корінні групи, мати власні освітні заходи, включаючи використання або навчання їхньої мови. Ще однією угодою, яку Філіппіни прийняли в 1986 році, є Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ICCPR), який прагне захистити громадянські та політичні права, включаючи свободу від дискримінації. Одне конкретне положення сприяє правам етнічних, релігійних чи мовних меншин «користуватися своєю культурою, сповідувати та практикувати свою релігію або використовувати свою мову». Філіппіни також є підписантом Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини (CSICH) у 2006 році, Декларації Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів (UNDRIP) у 2007 році та Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю (UNCRPD) у 2008 році. CSICH має на меті зберегти нематеріальну культурну спадщину (ICH) головним чином шляхом підвищення обізнаності на місцевому, національному та міжнародному рівнях, встановлення поваги до практик спільнот і надання співпраці та допомоги на міжнародному рівні. У Конвенції зазначено, що нематеріальна культурна спадщина виявляється через, зокрема, усні традиції та висловлювання, включаючи мову як засіб ICH. Тим часом, UNDRIP є знаковою угодою, яка зіграла важливу роль у захисті прав корінних народів «жити з гідністю, підтримувати та зміцнювати свої власні інституції, культури та традиції та прагнути до самовизначеного розвитку, відповідно до своїх власних потреб і прагнень». Нарешті, UNCRPD підтверджує, що всі особи з усіма видами інвалідності повинні користуватися всіма правами людини та основними свободами, включаючи свободу висловлювання та думки, які повинні підтримуватися державами-учасниками через інклюзивні заходи, такі як прийняття та сприяння використанню жестових мов, серед іншого. В цьому контексті однією з 175 живих корінних мов на Філіппінах є Філіппінська жестова мова (FSL), яка використовується як рідна мова людьми з порушеннями слуху всіх вікових категорій. Хоча варто відзначити, що ми погодилися з цими конвенціями, потрібно підкреслити, що прийняття цих міжнародних угод є лише нашою відправною точкою. Не менш важливо — дотримуватися наших зобов'язань. Ми повинні бути більш активними в використанні цих угод для зміцнення наших програм і політик, спрямованих на збереження та популяризацію всіх живих мов на Філіппінах, особливо тих, які вже під загрозою. Ми також повинні звертати увагу на інші міжнародні угоди, які можуть стати важливими в нашій боротьбі за збереження наших мов.

Оригінально опубліковано в Apolitical Уявіть, що ви втрачаєте свій голос в цю мить. Можливість спілкуватися з тими, хто вас оточує, — зникла. Більше неможливо ділитися думками, виражати почуття або брати участь у розмовах. Раптом слова, які раніше лились без зусиль, потрапляють всередину вас, не маючи можливості вийти. Це лякаючий сценарій, який більшість з нас важко уявити. Але для мільйонів людей по всьому світу цей сценарій є суворою реальністю — не тому, що вони фізично втратили свій голос, а тому, що їхня мова зникає. Як засновник NightOwlGPT , я провів безліч годин, розмірковуючи над наслідками цієї тихої кризи. Мови — це судини наших думок, почуттів і культурних ідентичностей. Це спосіб, яким ми висловлюємося, зв'язуємося з іншими людьми і передаємо знання з покоління в покоління. Але, згідно з доповіддю Ethnologue 2023 року, майже половина з 7,164 живих мов світу знаходиться під загрозою зникнення. Це 3,045 мов, які ризикують зникнути назавжди, ймовірно, протягом наступного століття. Уявіть, що ви втрачаєте не лише свій голос, але й колективний голос вашої громади, ваших предків і культурну спадщину, яка вас визначає. Зникнення мов — це не тільки втрата слів; це втрата цілих світоглядів, унікальних поглядів на життя та незамінних культурних знань. Коли мова вмирає, разом з нею вмирають і ті історії, традиції та мудрість, які перепліталися з нею протягом століть. Для спільнот, які говорять цими мовами, втрата є глибокою і дуже особистою. Це не просто питання комунікації — це питання ідентичності. Цифровий розрив: сучасна перешкода У сьогоднішньому глобалізованому світі цифровий розрив погіршує проблему зникнення мов. З розвитком технологій і тим, що цифрове спілкування стає нормою, мови, які не мають цифрового представлення, залишаються позаду. Цей цифровий розрив створює бар'єр для участі в глобальній розмові, ще більше ізолюючи носіїв мов, що перебувають під загрозою зникнення. Без доступу до цифрових ресурсів рідною мовою ці громади опиняються поза межами освітніх, економічних і соціальних можливостей, які пропонує цифровий вік. Уявіть, що ви не можете використовувати інтернет, соціальні мережі або сучасні засоби комунікації, тому що вони не підтримують вашу мову. Для мільйонів людей це не гіпотетичний сценарій — це їхня щоденна реальність. Відсутність цифрових ресурсів на мовах, що знаходяться під загрозою зникнення, означає, що ці громади часто відрізані від решти світу, що ускладнює збереження їхньої мовної спадщини. Важливість збереження мовного різноманіття Чому ми повинні турбуватися про збереження мов, що перебувають під загрозою зникнення? Адже світ стає дедалі більш взаємопов’язаним через глобальні мови, такі як англійська, китайська (мандарин) або іспанська? Хоча ці мови дійсно широко використовуються, мовне різноманіття є важливим для багатства людської культури. Кожна мова пропонує унікальну призму, через яку можна бачити світ, сприяючи нашому колективному розумінню життя, природи та суспільства. Мови несуть у собі знання про екосистеми, медичні практики, сільськогосподарські техніки та соціальні структури, які розвивалися протягом століть. Особливо важливими є корінні мови, які часто містять детальні знання про місцеві умови — знання, яке є безцінним не тільки для громад, які розмовляють цими мовами, але і для людства в цілому. Втрата цих мов означає втрату цього знання, у час, коли нам потрібні різноманітні погляди для вирішення глобальних проблем, таких як зміна клімату та сталий розвиток. Більше того, мовне різноманіття сприяє творчості та інноваціям. Різні мови сприяють різним способам мислення, вирішення проблем і розповідання історій. Втрата будь-якої мови зменшує творчий потенціал людства, роблячи наш світ менш яскравим і менш уявним. Роль технологій у збереженні мов Перед таким серйозним викликом, як ми можемо працювати над збереженням мов, що перебувають під загрозою зникнення? Технології, які часто розглядаються як винуватці ерозії мовного різноманіття, також можуть бути потужним інструментом для збереження мов. Цифрові платформи, що підтримують вивчення мов, переклад та культурний обмін, можуть допомогти зберегти мови, що перебувають під загрозою, живими і актуальними в сучасному світі. Саме це є рушійною силою NightOwlGPT . Наша платформа використовує передові технології штучного інтелекту для надання реального часу перекладу та вивчення мов, що перебувають під загрозою. Пропонуючи ці послуги, ми допомагаємо подолати цифровий розрив, надаючи можливість носіям мов, що перебувають під загрозою, доступати до тих самих цифрових ресурсів і можливостей, що й носії більш широко розповсюджених мов. Ці інструменти не тільки зберігають мови, але й надають громадам можливість спілкуватися та брати участь у глобальному цифровому середовищі. Крім того, технології можуть сприяти документуванню та архівуванню мов, що перебувають під загрозою зникнення. Через аудіо та відеозаписи, письмові тексти та інтерактивні бази даних ми можемо створювати всебічні записи цих мов для майбутніх поколінь. Це документування є важливим для лінгвістичних досліджень, освіти та подальшого використання цих мов у повсякденному житті. Надання можливостей громадам через збереження мов Зрештою, збереження мов, що перебувають під загрозою зникнення, — це не тільки питання збереження слів, а й питання надання можливостей громадам. Коли люди мають інструменти для підтримки та відродження своїх мов, вони також отримують можливість зберегти свою культурну ідентичність, зміцнити свої громади і забезпечити, щоб їхні голоси були почуті в глобальній розмові. Уявіть гордість молодої людини, яка вивчає свою предковічну мову через додаток, з'єднуючи з власною спадщиною тим способом, яким попередні покоління не могли. Уявіть громаду, яка використовує цифрові платформи для того, щоб поділитися своїми історіями, традиціями та знаннями зі світом. Це сила збереження мов — це про повернення людям їхнього голосу. Висновок: Заклик до дій Отже, уявіть, що ви втрачаєте свій голос в цю мить. Як ви впораєтеся з цим? Для мільйонів людей це не питання уяви, а питання виживання. Втрата мови — це втрата голосу, культури і способу життя. Це залежить від усіх нас — урядів, освітян, технологів і громадян світу — вжити заходів. Підтримуючи ініціативи, які зберігають мовне різноманіття та долають цифровий розрив, ми можемо забезпечити, щоб кожен голос був почутий, кожна культура була оцінена, а кожна мова продовжувала формувати наш світ. В NightOwlGPT ми віримо, що втрата голосу не повинна бути кінцем історії. Разом ми можемо написати новий розділ — той, де кожна мова, кожна культура і кожна людина має своє місце в глобальному наративі.

Оригінально опубліковано в Manila Bulletin Конституція Філіппін гарантує громадянам свободу вираження думок, думки та участі. Ці права також забезпечуються через прийняття країною Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, який має на меті захист громадянських та політичних прав, включаючи свободу вираження думок і інформації. Ми можемо виражати свої ідеї та думки через мову, письмово або через мистецтво, серед іншого. Однак ми пригнічуємо це право, коли не підтримуємо подальше використання та розвиток корінних мов. Експертний механізм Організації Об'єднаних Націй щодо прав корінних народів підкреслив, що: "Можливість спілкування рідною мовою є основною для людської гідності та свободи вираження". Без можливості виражати себе або коли використання рідної мови стає обмеженим, право вимагати основні права людини, такі як їжа, вода, житло, здорове середовище, освіта, працевлаштування, також пригнічується. Для наших корінних народів це стає ще більш важливим, оскільки це також впливає на інші права, за які вони борються, такі як свобода від дискримінації, право на рівні можливості та ставлення, право на самовизначення та інші. У зв'язку з цим Генеральна Асамблея ООН оголосила 2022-2032 роки Міжнародним десятиліттям корінних мов (IDIL). Його мета - "не залишити нікого позаду і нікого не виключити" і відповідає цілістям 2030 року для сталого розвитку. Презентуючи Глобальний план дій IDIL, ЮНЕСКО підкреслило, що "Право на вільний вибір мови, вираження та думки, а також самовизначення і активна участь у громадському житті без страху перед дискримінацією є необхідною умовою для інклюзивності та рівності як ключових умов для створення відкритих і партиципативних суспільств". Глобальний план дій прагне розширити функціональне використання корінних мов у суспільстві. Він пропонує десять взаємопов'язаних тем, які можуть допомогти зберігати, відроджувати та просувати корінні мови: (1) якісна освіта та навчання протягом усього життя; (2) використання корінних мов і знань для подолання голоду; (3) створення сприятливих умов для цифрового розширення можливостей та права на вираження думок; (4) відповідні мовні рамки корінних народів для кращого забезпечення охорони здоров'я; (5) доступ до правосуддя та доступність державних послуг; (6) підтримка корінних мов як носіїв живої спадщини та культури; (7) охорона біорізноманіття; (8) економічний зріст через підвищення гідної зайнятості; (9) гендерна рівність та розширення прав жінок; та (10) довгострокові публічно-приватні партнерства для збереження корінних мов. Основна ідея полягає в інтеграції та впровадженні корінних мов у всіх соціокультурних, економічних, екологічних, правових та політичних сферах і стратегічних програмах. Таким чином, ми підтримуємо підвищення мовної грамотності, життєздатності та зростання нових користувачів мов. В кінцевому підсумку, ми повинні прагнути створити безпечне середовище, де корінні народи можуть висловлюватися, використовуючи мову свого вибору, без страху бути осудженими, дискримінованими або непорозумілими. Ми повинні визнати корінні мови як невід'ємну частину цілісного та інклюзивного розвитку наших суспільств.integral to the holistic and inclusive development of our societies.

Спочатку опубліковано в Manila Bulletin Понад десятиліття тому, за кілька місяців до мого випуску у 2012 році, я відвідала корінний народ Тагбануа у Сітіо Калауіт на Палавані. Я провела там кілька днів і замислювалася над тим, як вони можуть виживати без електрики, без мобільного зв’язку та з ледь достатньою кількістю води. У них була школа, класи якої були збудовані без жодного цвяха. Цікаво, що бамбук і дерево були з’єднані складно переплетеними вузлами. Інфраструктура спільноти була збудована завдяки **gulpi-mano**, традиційному для корінного населення методу спільної праці, відомому як **bayanihan**. Важко уявити, як такі спільноти можуть виживати в сучасному світі. У той час, як ми всі прагнемо мати найновіші технологічні пристрої, корінні громади намагаються зберегти свої традиційні знання та практики. І насправді, ми можемо багато чого у них навчитися. Корінні знання можуть допомогти вирішити багато наших екологічних проблем. За даними Світового банку, 36% незайманих лісів світу розташовані на землях корінних народів. Крім того, незважаючи на те, що корінні народи складають лише 5% світового населення, вони захищають 80% залишкової біорізноманітності світу. Вони настільки дбають про довкілля, бо це місце їхнього проживання. У Сітіо Калауіт один із хлопців, з якими я говорила, сказав, що він регулярно бере участь у залісненні мангрових лісів. Його батьки завжди казали йому, що їхнє виживання залежить від цього. За даними Університету ООН (UNU), тісний зв’язок корінних народів із землею дав їм цінну інформацію, яку вони зараз використовують для створення рішень щодо адаптації до змін, спричинених глобальним потеплінням. Вони активно використовують свої традиційні знання та навички виживання, щоб випробовувати адаптивні реакції на зміну клімату. Наприклад, корінні народи в Гаяні під час посух переміщуються з саван у лісові райони і починають вирощувати маніоку на вологих заплавах, які занадто сирі для інших культур. Навіть у сфері сталого управління відходами — наприклад, у Гані вони застосовують інноваційні традиційні методи, такі як компостування органічних харчових відходів, що сприяє управлінню відходами. Вони також мають систему повторного використання матеріалів, наприклад, виготовляють мотузки для штор і цеглу з переробленого пластику. Крім того, інтеграція традиційної мудрості та нових технологій створить стійкі рішення як для проблем корінних спільнот, так і для наших загальних екологічних проблем. Наприклад, використання GPS-систем інуїтами для збору інформації від мисливців, яку потім поєднують із науковими вимірюваннями, щоб створювати карти для спільноти. Інший приклад — у Папуа-Новій Гвінеї знання народу Хева про птахів, які не терплять змін у середовищі чи скорочення періодів парування, були зафіксовані у спосіб, корисний для збереження природи. Зростає інтерес до знань корінних народів через їхній тісний зв’язок із довкіллям. Нам потрібна їхня мудрість, досвід і практичні навички, щоб знайти правильні рішення для кліматичних і екологічних викликів. Майбутнє — у використанні інновацій корінних народів. Побудуймо рішення, що поєднують традиційну мудрість із новими технологіями. Це сприятиме розвитку інноваційного мислення та допоможе зберегти цінні традиційні знання, практики та системи корінних народів.